Оцінювання

Система оцінювання результатів навчання іноземній мові базується на Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти як нормативному документі, який допомагає визначити об’єкти й форми контролю. Система оцінювання навчальних досягнень студентів покликана забезпечити узгодженість між потребами студентів, цілями викладання/вивчення іноземної мови та міжнародними (європейськими) рівнями володіння мовою.    
Система оцінювання:
  • надає валідні й надійні вимірники результатів навчання відповідно до цілей, завдань і змісту робочої програми;
  • є комунікативною та орієнтованою на вміння, і водночас не нехтує необхідності дотримуватись акуратності (правильності), чіткості й точності у мовленні;
  • включає в себе як поточний (протягом курсу), так і підсумковий (в кінці курсу / року) контроль;
  • представляє логічну рамку, для якої характерним є поступове ускладнення мовленнєвих вмінь в межах кожного модуля навчання;
  • є об’єктом постійного аналізу та вдосконалення. 

Оцінювання проводиться нами на різних етапах упродовж усього вивчення дисципліни. Схема оцінювання включає ті типи й технології оцінювання, що відповідають цілям і контекстам навчання. Процедури встановлення результатів оцінювання мовленнєвої поведінки студентів відповідають методам навчання, використовуються послідовно і підлягають постійному моніторингу.
Самооцінювання. Використовується як стандарт, з яким порівнюється подальший прогрес у вивченні мови. Цей тип оцінювання дозволяє студентам оцінити свій комунікативний та лінгвістичний рівень володіння іноземною мовою, а також те, наскільки успішно вони рухаються вперед взагалі на тому чи іншому етапі навчання та при виконанні окремих навчальних завдань.
Поточне оцінювання здійснюється протягом курсу і надає можливість отримати негайну інформацію про результати навчання студента під час вивчення конкретного модуля чи в конкретний момент цього модуля. Результати такого оцінювання можуть викликати потребу модифікувати робочу програму в разі, якщо окремі модулі або їх підрозділи не відповідають визначеним результатам навчання студента.
Система поточного оцінювання включає:

  • оцінювання викладачем мовленнєвої поведінки студентів на практичних заняттях;
  • оцінювання викладачем мовленнєвої поведінки студентів під час звітування ними про виконання завдань для самостійного опрацювання;
  • оцінювання проектної (індивідуальної або групової) роботи студентів; 
  • оцінювання викладачем мовленнєвої поведінки студентів за результатами написання ними підсумкових модульних робіт.

При розробці письмових тестів для модульного контролю використовуються такі основні типи тестових завдань:

  • множинний вибір (multiple choice)
  • співставлення / множинне співставлення (matching / multiple matching)
  • заповнення пропусків (gap filling: open / banked)
  • заповнення таблиці (table completion)
  • вірна / невірна відповідь (True / False / Not Given)
  • виправлення помилок (error detection / correction)
  • відкриті запитання (open-ended questions)

При контролі рецептивних умінь – аудіювання та читання – оцінюється здатність студентів:

  • розуміти ідею тексту та її задуманий наперед «вплив»;
  • розуміти сутність, деталі та структуру тексту;
  • визначати як головні думки, так і конкретну інформацію;
  • робити припущення про ідеї та ставлення;
  • розуміти особливості дискурсу (стиль, реєстр мовлення тощо). 

Правильність виконання тестових завдань, спрямованих на перевірку вмінь аудіювання, читання та знання мови, оцінюється згідно ключів, які додаються до кожного тестового завдання.
Оцінювання продуктивних умінь – письмо та говоріння – здійснюється у відповідності до певних спеціально розроблених критеріїв, система яких зведена у відповідні шкали (шкала оцінювання письмашкала оцінювання говоріння)